3 XII 1957 – В Україні в м. Бердичеві народився Юзеф (Йосип)Теодор Конрад Коженьовський, син літератора Аполлона Коженьовського гербу Наленч і Евеліни з Бобровських. Раннє дитинство провів у Житомирі і в Тереховому.
1861 – 1862 – Родина Коженьовських мешкає у Варшаві, на вул. Новий Світ , 45. В листопаді Аполлон був заарештований за участь у русі опору і засуджений у Варшавській Цитаделі. У 1862 році російський Війсковий Суд приговорив подружжя Коженьовських до заслання. В червні доїхали до Вологди.
1863 – 1865 – У січні 1863 році Коженьовські були переведені до Чернігова , де 18 квітня 1865 померла Евеліна Коженьовська.
1866 – 1869 – Конрад перебуває у родини. В 1868 р., разом з батьком звільнені із заслання полишив Росію. Мешкали у Львові, потім у Кракові, де 23 травня помер Аполлон Коженьовський.
1869 – 1873 – Конрадом опікується бабуся, Теофілія Бобровська і дядько, Тадеуш Бобровський.
1874 – 1885 – 13 жовтня вирушає з Кракова до Марселя. В грудні виплив як пасажир у першу подорож на барці «Mont Blanc». Практикуючи професію моряка, «ходив у море» до Мартиніки, на Гаїті і до Південної Америки. Від 1878 року «ходить у море»на англійських суднах (зокрема, «Mavis», «Palestine») до Австралії, Середземним морем, до Малайського півострова, до Індонезійського Архіпелагу, до Індії. У 1880 році здає екзамен на ІІ офіцера, у 1883 – на І офіцера.
1886 – 1889 – 19 VIII 1886 отримує британське громадянство. 11 XI того ж самого року здав екзамен на капітана британського торговельного флоту. 24 І 1888 у Бангкоку був номіновнований на капітана барку «Otago» і виконав шість подорожей на трасах: Бангкок – Сінгапур – Сідней – Мельбурн – Сідней – Торресова протока – Маврикій – Мельбурн – Порт Аделаїда. У січні 1889 відмовляється від керівництва і повертається до Лондону, працює над твором «Безумство Олмейєра» англійською мовою. 2 VII 1889 був офіційно позбавлений російського громадянства.
1890 – 1894 – На початку року подорожує до України, до дядька Тадеуша Бобровського. В червні – жовтні – керує пароплавом «Roi des Belges» на ріці Конго. Хворий відмовляється від роботи і у січні 1891 повертається до Європи. На кліпері «Torrens», що йшов до Австралії, виконав останню далеко морську подорож. У січні 1894 остаточно затримується на суші.
1895 – В Лондоні виходить повість «Безумство Олмейєра». Автор вперше підписується «Джозеф Конрад».
1896 – 1897 – 24 березня 1896 одружився з Джессі Джордж (1873 р.н.). Подружжя виїжджає на півроку до Bretanii. У вересні повертається до Англії і винаймають будинок в Stanford – le –Hope.
1898 – 1900 – 15 I 1898 народився син – Борис Альфред. Сім’я переїжджає до сільського будинку Pant Farm у графстві Кент. Нав’язує літературну співпрацю з Фордом Медок- сом Хюффером (Ф. М. Фордом). В 1900 Джеймс Б. Пінкер стає агентом письменника. Виходить друком «Лорд Джим»(1900).
1901 – 1905 – Конрад інтенсивно пише. Отримує урядову допомогу на суму 500 фунтів. Виходить друком «Ностромо» (1904).
1906 – 1911 – 2 V 1906 другий син – Джон Олександр. Черговий переїзд сім`ї до Someries, Bedford County, Aldington, і нарешті до Capel House, Kent (1910). Письменник публікує наступні твори: «Таємний агент» (1907), «Шість оповідань» (1908), «Очима заходу» (1911).
1912 -1913 – Конрад починає листування з американським юристом і колекціонером Джоном Квіном, котрий купуватиме його рукописи; познайомився з видатним філософом і математиком Бертраном Расселом. Публікуються книги: « Зі спогадів» (1912); «Усмішка долі» в частинах, часопис «New York Herald», збірка «Між суходолом і морем».
1914 -1918 – Великий успіх повного видання «Усмішки долі». Вперше за 18 років полишають фінансові проблеми. Сім’я вирушає в подорож до Польщі. До Кракова прибувають на початку І світової війни. Письменник представляє в Foreign Office у Лондоні меморандум з питання відбудови незалежної Польщі. Публікується «Тіньова лінія» (1917).
1919 -1923 – Переїзд до Spring Grove в Kent, після чого до дому Oswalds в Bishopsbourne біля Canterbury. Приятелює з Жоржем Жан – Обрі, французьким перекладачем, в майбутньому – першим біографом письменника. Публікуються книги: «Золота стріла», «Порятунок» (1920), збірки «Нотатки про життя і літературу» (1921) і «Корсар» (1923). У 1923 році подорожує до Сполучених Штатів Америки.
1924 – Прем’єр Дж. Р. Макдональд від імені короля Георга V надає Конраду дворянський титул. Письменник відмовляється від запропонованої честі. 3 серпня Джозеф Конрад помирає в Oswalds. Похований на цвинтарі в Canterbury.